Історія села Підгайного – це історія об’єднання Українців. Віруючих та невіруючих, щоб разом допомгти простим Українцям, які постраждали внаслідок атаки окупаційної армії рф. Коли ми потрапили в це село, після деокупації Київської області, нас охопив жах від побачених руйнувань.
Ми об’днались навколо села Підгайне, також багато небайдужих людей зі всієї України нас підримали і разом з іншими церквами ми почала допомогати цим людям, та відбудовувати будинку людей. Ми продовжуємо це робити, і завдяки цьому в Підгайному з’явилась церква. Ми плануємо продовжувати нести світло в темряву, нести Євангелію всім людям та допомогати їм.
Наша перша поїздка в село
Наша друга поїздка в село
Звернення пастора
Про нас в новинах
Церква Алмаз доклала всіх зусиль, щоб люди об’єднались та допомогли один одному, і вже зараз є багато сімей, яким ми допомогли. Наша команда не просто допомогає, а дізнається історії кожної сім’ї, розділяючи їхні трагедії та негаразди.
За 5 місяців ми:
- очистили від завалів близько 10 ділянок;
- засклили близько 25 домів;
- відновили чи повністю перебудували 20 дахів;
- розпочали будування близько 4 будинків (деякі на стадії вже виконання внутрішніх робіт, деякі ще добудовуються);
- ми побудували 6 модульних будинків для вдів, які залишились без будинку.
Допомоги ще потребують багато людей!
Трохи про людей, яким ми допомогли
Галина – вдова, син служить в ЗСУ і не може допомогти, другий син волонтерить. Була заможньою селянкою до війни, втратила геть усе
Тетяна – вдова, cин працює в СБУ і не може зараз піклуватись про неї. Мала своє подвір’я з будинком. Війна забрала і її будинок і будинок сусіда
Ніна – вдова, під час вибуху знаходилась в будинку з сином і двома онуками, слава Богу усі лишились живі. Втратили усе нажите: будинок, хлів, сарай, корову, свиней і тд.
Надія – вдова. Повністю був зруйнований дах і веранда, піч, і стеля. Син не в силах їй зараз допомогти фінансами і руками
Разом з жителями села Підгайне ми мріємо, щоб в селі з’явилась церква, де вони мали змогу пізнавати Бога та разом молитись.
В кінці осені ми розпочали будівництво будівлі для місцевої церкви. І навіть встигли разом з селянами зустріти справжне Різдво, в теплому приміщенні.
Ми також хочемо продовжити будівництво церковного комплексу, щоб ця будівля могла служити людям, щоб в ній збирались діти та дорослі, щоб в ній було постійне життя. На це потрібно дуже багато ресурсвів, – і тільки разом ми зможемо це зробити
