06 Гру Прощення і деякі міфи про нього

Прощення і деякі міфи про нього

Прощення —це вольова дія, яка людині дуже важко дається. Ми масово можемо спостерігати непрощення та його наслідки

Не прощення —це масовий вбивця відносин
Не прощення — це основне джерело розʼєдання, розлученння та відчуженості
Непрощення — закрило величезну кількість людей в своїй душній вʼязниці самотності

Пробачення і деякі міфи про нього

Люди помічаючи як це руйнує їхнє життя намагаються вибиратись із цього стану, і подекуди це людям вдається. Люди спостерігають як це дає полегшення і змінює життя намагаються вводити цю практику в своє життя з різною ступінню успіху. Тобто свої відчуття, інтуїція, совість та моральний закон який є в кожній людині вказують нам на необхідність прощення. Помста і не прощення — це сюжет не одної книги, театральної постанови чи фільму. Люди про це багато думають та пишуть. Психологи та психотерапевти боряться за те щоб люди відпустили страшні події які з ними стались та звільнились від того щоб носити певних людей в своїй голові. Люди намагаються залатати діри через які витікають життєві сили. І далеко не всім це вдаєтся.

В кожної людини є гріх який бере її в полон, і в кожного він різний, в кожного є своє рабство від якого має врятувати Христос — персональна зона спасіння. І для деяких людей — це вʼязниця непрощення. Христос багатьох має вратувати саме від цього рабського ланцюга

Пробачення і деякі міфи про нього

Практика настільки необхідна і рятівна, що Бог нам дає повеління прощати і застрерігає від наслідків непрощення

Прощення існує в площині людина-людина та людина-Бог. І ці дві площини між собою повязані взаємним впливом

Мр. 11:25-26: “І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́ гріхи ваші. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́ гріхів ваших“.”

І коли стоїте не молитві, то прощайте

Молитва —це особливе місце для прощення.
Це не те ж саме що розмовляти з самим собою. Розмова з Богом часто піднімає не прості розмови із власним серцем. Бувють розмови з собою в Його присутності, і це має дуже непредбачуваний ефект
Прощення повʼязано з молитвою. Як впливає те, що прощення знаходиться в сфері молитви? Це впилває на те як часто тобі доведеться прощати. В нормі Бог очікує що з Ним будуть регулярно спілкуватись. Бог бачить, що Він є щоденною потребою людини для нормального життя. Не всі люди це бачать і розуміють, подібно як діти часто не усвідомлюють своєї істинної залежності від батьків, і живуть в ілюзорній автономії та незалежності. Тобто Він говорить про молитву як про невідʼємну частину життя. Ця щоденна потреба в спілкуванні з Ним буде нагадувати про прощення тих хто нас ображає. Молитва постійно актуалізує проблему прощення, і формує регулярність цієї практики, вона ж в свою чергу формує звичку, а тривала звичка стає образом мислення та стилем життя. Це одна з відмінностей прощення коли ти маєш відносини з Богом

Прощення без молитви

Без молитви людина може сильно відволікатись від свого справжнього стану, ми на довгий час можемо втратити усвідомлення того в якому ми істинному положені. Коли не має подразника ми можемо забути на деякий час про свою образу. Ми можемо витіснтити її не вирішвши і не розвʼязавши. Самі вольові люди не здатні мати таку дисципліновану саморефлексію та самоусвідомлення на такій регулярній основі. Себе легко обманювати, важко щодня продиратись через всі внутрішні пручання. Хто себе аналізує, той знає про що я кажу. І навіть послідовний самоаналіз має свої межі, людина потребує Божого вікриття. Існують такі місця в нашому розумі, в нашій душі ключі від яких має лише Розробник. ROOT права є лише в Нього, і ми перідично ідемо

до Нього за тим щоб Він нам відкрив те що нам закрито про нас самих же. Хто користується технікою apple той знає що ти взагалі не можеш залізти в глибокі налаштування, і користуєшся лише тим порярядком який тобі дали.

Перших кілька років християнства Бог відкрвав мені незавершені відносини і не закриті питання іноді мене це сильно дивувало що в середині я маю такий клубок
Приклад з автобусом і односельчанином

Але зовсім інша справа, коли ти приходиш в присутність Святого, вібувається дуже швидке оголення глибин. Присутність Божої Особистості і Його приникливий всезнаючий погляд швидко добираюєься до суті і не дає змоги грати в людські ігри і словесні покручі. А ті хто це намагаються робити, одразу відчувають відчуженість і відсутність розмови, діалог не продовжується поки людина не стане в потрібне положення перед Богом

Ці слова протистоять такому міфу 1 і переконанню, що прощення —це моя особиста справа, і я сам вирішую, що з цим робити, прощати чи ні

Коли Бог втілився і вікрився у Христі, коли Дух Святий зійшов, то стандарт участі Бога в наших відносинах з людьми сильно виріс. Чим більше Бог відкривається в історії тим більшої близькості і участі Він очікує. Бог показує, що людина не здатна сама забеспечити потрібну реулярність і якість прощення без Нього. Він показує наскільки сильно Його це стосуєтсья. В інших віршах показується, що навіть не я центральна постраждавша сторона а саме Він! Навіть коли мене ображають я не можу бути в центрі, Бог не дає і тут бути 1-м. Якщо Він нам це дозволить(тобто 1-м бути), ми пройдемо через гидку долину саможалості.

Є різні шляхи вирішення проблеми, але Христос каже що Він Шлях. Він вирішив прощення як багато інших процесів завʼязати на Собі. Прощення здійснюєтья в Ньому, через Нього, заради Нього. Задіяний Батько Небесений. В межах розмови з Ним здійснюється прощення

Прощайте

Це повеління. Це пряме очікування Бога. Це руйнує наступний Міф 2,

прощення —це відчуття та емоції, коли прийшло щире бажання вибачити тоді це роби, а якщо не прийшло —то будь справжнім, живим автентичним і можеш демонструвати свій мороз та неприязнь.

Коли дають повеління, то воно завжди направелене впершу чергу на волю людини, це не вмовляння, переконування, бажання вплинути. Це очікування нашого Архітектора
Прощення — це в більшій мірі вольовий акт. І тому прийняте рішення прощати по відношенню до іншого, яке розходиться з почуттями не буде лицемірством, оскільки коренем буде послух Богу. І на довгу дистанцію цей послух поглине проблему і змінить емоційну сторону проблеми. Про це яскраво написала в нашому чаті Віка Соколова, як вона на прийнятому рішенні пройшла і зміни в ставленнні долюдини

Як маєте, що проти кого

Ці слова описують, що саме нам потрібно прощати — коло проблем які підлягають прощенню. Сюди входить ті речі які я маю проти іншого, щоб це не було.
Я з жахом думаю про, те що мені як українцю потрібно буде пробачити, це при тому що я порівняні з багатьма майже не постраждав, а що деяким людям доведеться пробачати страшно подумати. Але я всеодно вже накопив великий список який я не поспішаю віддавати Богу. І це фоново впливає сильно. Мені рідний брат сказав, що за ці два роки я постарів, обличчя стало втомленішим і старішим. Я така людина що багато всього проживаю внутрішньо, не сильно демонструючи людям, такі як я різко дохнуть від інфарктів. Трохи обріс претнзіями і ненавистю за цей час. Потроху вже пора готуватись до віддачі цього Богу, до Різдва хочу в деяких питаннях отримати свободу в Христі

Це підводить до розвінчання наступного Міф 3 — Є гріхи такого розміру, і гидкості, що їх можна не пробачати.
Є рани різної глибини, і для особливо глибоких ран хочеться зробити вийняток, але Бог не дозволяє нам бути в рабстві будь-яких ран, яких би вони не були масштабів, Христос цінить свободу значно вище ніж бажання людини лежати пораненою. Бог позиційно не згоден бути не в центрі, Він не згоден коли якась біль контролює людину. Він знає, що якщо Сама любляча Істота не буде в центрі, то людина ніколи не матиме справжньої свободи. Все інше не може дати людині те що може дати Він, все інше —це форми несвободи. Лише Божі люблячі обмеження дають істину свободу.

Сама понівечена людина зобовʼязана стати на шлях сцілення Христовою близькістю. Христос — найдосвідченіший Цілитель, Його Особистості достатньо щоб відновитись і прийти в нову якість життя невідомої людині до того. І все що Він не встигне зробити з нами в цьому короткому житті, Він з легкістю завершить у вічності

Цей текст руйнує ще один міф 4 –для прощення треба щоб людина спочатку попросила вибачення і покаялась
Цей текст не ставить такої умови, він говорить про те, що я маю проти кого, тобто це має бути ще на стадії конфлікту, а не по його завершенні. Бог говорить, що коли ти молишся ти маєш стати на шлях пробачення, а не чекати поки людина покаїться. Бог у відносинах з нами не буде чекати

покаяння третьої особи. Йому треба твій стан і серце в правильному положенні вже.
Вимога покаяння справедлива для пробачення-примирення ( Лук. 17:3), але для пробачення-відпущення воно не потрібне.

Деякі спостереження про життя в звʼязку з текстом:

регулярне прощення людей передбачає, що проти нас регулярно будуть грішити, атакувати, колоти. Тобто регулярний несправедливий тиск нам забезпечений. І щодня нам є що відпускати, вміщати, милувати, терпіти… Наш світогляд має бути для цього прилаштований, це має бути правильний спосіб мислення і сприймання сформований Божою істиною та Його Духом через наш послух і практику

Щоб і Отець ваш Небесний пробачив прогріхи ваші

Прощення наскільки важливе, що воно стало умовою близького спілкування з Богом.
Міф 5 —головне це пробачити собі самому, що б хто не казав
Людина не може сама себе вибачати. Пробачення —це те, що
може подарувати лише постраждала сторона. І Бог є цією постраждалою стороною в земних конфліктах, яка має подарувати це пробачення.
Людина часто не усвідомлює ступені звʼязаності з Богом, наша рутина нам здається такою далекою і окремою від Бога, але вона так тісно повʼязана з Ним, що Бог вказує що неправильний спосіб життя атакує Його, хулить Його, і людина своїм звичайним, несвідомим, середньостатистичим гріховним життям, атакує Його задуми, волю і Його особисто та безпосередньо. Це звʼязок з Богом для людської сліпоти такий дивний та неочевидний, що комусь навіть від цього дико, а подекуди скептично смішно. Але кожен водій на дорозі знає як люди простодушно своєю їздою грішать проти всіх, керівник на роботі знає як чиясь безвідповідальність наносить шкоду великій кількості людей, чи ваш сусід по квартирі який щиро думає що можна без наслідків сушити рибу в своїй особистій кімнаті. Звязок людей один між одним неймовірно багатоманітний та щільний, але звязок з Богом, Який створив ці системи куди щільніший. Тому не дивно що нам регуляно треба мати очищувальні розмови з Богом. Щодня ми потребуючі.

Цей звʼязок чудово усвідомив Давид коли преспав з Версавією та вбив Урію

Пс. 50:6: “Тобі, одно́ му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́ нний у су́ ді Своїм.” –

Згрішивши проти людей, проти власного народу він розуміє що найбільше атакував саме Бога, і пробачення впершу чергу потрібно просити у Нього. Віруюча людина в конфлікті завжди бачить Бога як найбільш потерпілу сторону, і Який має подарувати Своє пробачення впершу чергу. Вирішення

питання завжди починається з Нього, а потім спускається до потерпілих людей. Це також ключова відмінність від виключно світського розуміння проблеми.
Свобода через самопрощення — це досить наглий шлях, який ігнорує реальність, передбачає ожорсточене самовиправдання, і дуже нице нехтування болем інших людей

Спостереження із тексту

Ми регулярно потребуємо прощення, всі ми багато грішимо, і потребуємо регулярного очищення, щодня така велика кількість тиску, впливу світу та не простих обставин, що ми накоплюємо провали, зриви та гріхи, нам регулярно треба обновлення та очищення, яке не досягається інакше, аніж як пробачення від Бога

1 Ів. 1:8-10: “8 Якщо ми кажемо, що не маємо гріха, то вводимо себе в оману і в нас немає істини. 9 Якщо ж ми визнаємо наші гріхи, то Він простить їх та очистить нас від усякої неправедності, бо Він вірний і праведний. 10 А коли кажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовцем, і Його Слова немає в нас.»

Християнський Міф 5 –я врятований, тому конфлікти в Церкві ніяк не вплинуть на наші відносини з Богом, Він розуміє і прощає навідмінну від вас, у мене все добре з Богом

Очевидно що Бог каже що важко буде практикувати блаженство відносин з Ним, очевидно що Бог буде повертати людину до невирішеного конфлікту. Непрощення —це стан якому Бог протистоїть до такої міри, що дає це відчути на відносинах із Собою, Бог бажає прощення і примирення

Висновки:
— ми побачили що прощення- відпущення передбачає розмову з Богом, Бог хоче приймати участь в наших земних розбірках
— Бог показає, що Він має стандарт і модель якими відносини мають бути, не ми вирішуємо в яких відносинах нам бути зі своїми ворогами. Бог демонструє Своє Господство в цих питаннях
— Прощення впливає на відносини з Богом і на наше освячення, на молитовне життя і на повістку того, про що з нами Бог говоритиме
— Те що Бог робить по віднодшенню до нас, а саме прощення, Він очікує що ми це продовжимо робити по відношенню до інших
— Прощення демонструє щільний звʼязок людини з Богом, і вплив земного життя на відносини з Ним
— Боже прощення щодо нас— це важіль яким користується Бог, щоб ми були стабільні та регулярні в прощенні людей

Важливі практичні замітки не з цього тексту які я маю зробити для балансу оскільки не виклам тему примирення

Прощення не означає, що людина не має вам відшкодувати збитки якщо вона вам їх завдала, нормально про них говорити і очікувати. Готовність слатити збитки —це ознака щирого покаяння, приклад — Закхей із Луки

Прощення не змушує вас терпіти насилля якщо воно присутнє у вас вдома. Тимчасова розʼєднання може бути необхідноб мірою

Людина не зобовʼязана надавати примерення якщо прозвучало формальне слово «пробач», а після цього всякі фрази « ну ти ж розумієш…, я не правий але ти…, часково це ти мене до цього довела…,»

До практичного застосування( деякі аспекти мушу взяти із текстів які сьогодні не розбирав, оскільки це було не можливо)

Еф. 4:32: “32 Будьте ж одне до одного доброзичливими, м’якосердними, прощаючи одне одного так, як і Бог простив вам у Христі.”
– ініціативне прощення з нашого боку має стати схоже на Христове

прощення, Він спочатку віддає Себе, платить ціну, і лише потім чекає поки люди приймуть це і примиряться з Ним, поки попросять пробачення за те що вчинили проти Нього. Христос створює умови для примирення перший, і лише потім чекає від нас відповіді. Ми робимось служителями і творцями миру. Це проактивна позиція.

– На Своє різдво були послані Ангели, посланці від Бога- які показали що Бог приймає людей, готовий до миру з Ними, що Він показує епоху примирення, що Він не підіймє меча на нас, не натягує лука. Таке благовоління має бути у нас до ворогів наших

Лк. 2:14: “14 «Слава Богу на небесах,
а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!» Давайте приймемо миролювбивий стан і Божу довготерпіння до оточення. Ангели висловили готовність повиривати все зло на землі і понищити ворогів Божих. Але Бог вказав на період милості в якому ми живемо, і все що нам залишається змиритись як Ангелам і приєднатись до цього плану Який Він здійснює, і без установки на часте прощення —це не можливо
– Прийміть відповідальність за прощення на себе. Гріхи людей проти нас —це також наша проблема. Інакше їх зло скоєне проти вас наповнить вас із середини чорнотою та гікркотою. Вийдіть із стану жертви в свободу Христову
– Усвідомте свій борг перед Христом, щоб побачити мізерність того що

скоїли вам( яким би страшним воно не було)
– В результаті цієї війни ми не маємо зилишитись внутрішніми

жервами, які нарікають, ми маємо стати продуктивними

служителями, які розвʼязали ці вузли в жертві Христа. Нехай наша

євангельска свобода приведе ще чимало людей до цієї ж свободи

• –  Подумайте, на кого ви маєте досі образу, кого не відпустили, почніть за нього молитись. І Бажати балага.
• –  Скоєні проти вас вчинки, прийміть рішення не розкручувати думку

коли вона приходить, не говорити про гріхи цієї людини з іншими людми, окрім служителів які вам допомагають з цього вийти, не піднімати це питання винуватцю якщо вже після його покаяння домовились примирись

– Якщо не справляєтесь, зверніться до служителя та наставника